То смішна затія,
То бездонна туга...
Нерозумно, серце,
Так любити друга.
Без вінків і втіхи
В некупальські ночі,
Жалю мій далекий,
Що ти напророчив?
- Я чекав, щоб вийшла
Біла королева
В оксамиті ночі
Під сузір'я лева.
- Що тобі принести,
Рідна, в подарунок?
- Тільки теплий дотик
Золотого руна.
- Як на руно станеш,
Що захочеш в нього?
- Безум мій останній:
Лиш тебе одного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260150
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: olya lakhotsky