в м’якоті неба

Темно  й  печально  зірки  сутеніють
В  м’якоті  неба.  Розпечений  лід.
Спраглі  й  знеможені  душі  розвіють
Сизі  химери.  Понад  і  під.

Оглухлі  сирени  камінням  блукають
Із  сумом  і  розпачем  скривджених  дів.
Губами  зашитими  риму  шукають
Очима  смиренниць,  ховаючи  гнів.

Солодким  нектаром  вколеться  спокій
Під  груди  й  у  стопи.  Рікою  пливуть
Закони  й  укази.  Розписані  роки.
По  жилах  і  венах  тремтячих  гудуть

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260227
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: стася лисиця