Якби я була чоловіком?
Знаєш,я ніколи б тобі не зраджувала.
Справжні цінності,як і зморшки,приходять з віком.
А поки ганяю свого порша,ночую з шльондр*ми в Мадриді,
міняю готівку на літри пального,
практикуюсь у вмінні глузувати з Бога,живу так ,поки мені не набридне.
Це все схоже на дешевий театр,
Вкотре б'ю твоїм залицяльникам пики,
сідаю знову за грати...До нудоти
порожній,гібридний...
Починаю тобою залпом спиватись.
Ти зроблена з солодкого,повітряного рису,
лежиш на підлозі,вмочивши себе у розчинну каву.
Я лікую свої неврози,подумки милуюсь тобою,облизую
кожну тендітну рису блідого обличчя,
твій голос мене повільно ніжністю плавить,
притягує і на ім'я кличе.
Якби я була чоловіком?
Я б напевне з'їхала з глузду.
Від усіх цих вистав,істерик і постійних криків
у мене болять повіки.Я не піддослідний кролик,
а це не лабораторні тести.
Наче хтось в голові за мізки щипцями смикав,
грудьми тихо пестив,не знімаючи блузки...
Ти залишила в серці історію не для фільму,
ти залишила в серці місце вільне
тільки на рекламний ролик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260342
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.05.2011
автор: Леона Вишневська