***
Небо - як поле дике,
Череди хмар на сині,
Тільки ж його довіку
Не розорать людині.
***
Любіть людей, любіть це сонце й небо,
Та світ любить розпочинайте - з себе!
Якщо ж таки не навчені любити -
Навіщо жити?
***
Я жив, я падав, я молився,
Підводився і знов хилився.
Немов дитя мале ходити
Учивсь, не падаючи, жити.
***
Як Моська гавкне, то дарма -
Слонові - гавкання байдуже.
Коли ж збереться "мосьок" тьма -
Йому болить... і часом дуже.
***
На обірваному житті
Увірвалась знову повість:
Несли воїна на щиті,
А той щит називали - совість!
***
На вогнищі суєтного буття
Завжди про когось пам'ять дотліває.
Воно цікаве - це людське життя:
У цього - вічність, того ж - в мить немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260365
Рубрика: Поетичні афоризми
дата надходження 18.05.2011
автор: Терен