Ковток сонцемрій…

Чарівний  голос  романтичний
Торкається  моїх  німих  думок,
Щось  неймовірне  та  незвичне
Дарує  вічності  ковток...

Дарує  зорі  теплі  на  губах
І  бум-бум  шалений  в  серці.
Проходять  ніжно  по  струна́х
Тонкі  мелодії  відверті...

Ще  зовсім  вітер  в  голові,
І  сни  ще  чисті,кольорові.
Думки  його  лиш  про  квітки,
Та  погляди  такі  раптові.

Три  пари  окуляр  рожевих,
Він  мріями  живе  у  горах.
Танцює  у  своїх  манерах
На  німих  незримих  мовах.

Я  вдячна  вам  за  порятунок
Моїх  загублених  думок.
І  теплий  вітру  поцілунок,
Солодкий  сонцемрій  ковток!
́́́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260392
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.05.2011
автор: Nona