***

Мабуть  почну  з  зажурених  тополь,
А  потім  підіймусь  в  зимове  небо.
Побачу  дим  –  згорів  уже  вогонь,
Але  чому  знов  думаю  про  тебе?

Ось  вітер  в  кучері  твої  зашелестів,
Твої  уста  всміхаються  привітно,
Міцна  рука  й  сокола  погляд  твій
І  дотик  тут  твій  невимовно  ніжний.

Від  мене  ти  ще  й  досі  не  пішов,
Хоч  з  того  часу  стільки  падав  сніг.
Були  і  сльози,  може  і  любов,
Та  навіть  час  забуть  тебе  не  зміг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260479
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2011
автор: blyskavka