Біла ворона…

На  завтра  про  зустріч  мене  не  проси  .  Не  проси.
Роса  на  щоці  ще  гаряча  і  надто  солона.
Життєві  задачі  розв’язано.  Зайві    плюси.
На  цім  перехресті  дороги  я  –  біла  ворона.
Аж  зАдуха  в  серці,  коли  на  каштанах  свічки
під  небом  згорають  у  щасті  духмяних  просторів.
Не  варто,  не  варто  чіпати  взаємні  «грішки»
в  прочитаній  книзі  «Давно  пережитих  історій».

Джмелі  захмеліли  в  останньому  цвіті  Землі,
не  хочеться  вірити,  що  моє  серце  холоне.
Я  знаю:  в  цім  світі  ще  десь  є  долоньки  малі,
що  душу  зігріють,  бо    я    …наче  біла  ворона.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260599
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2011
автор: Михайло Плосковітов