Про Бусла, жаб, болото і трясовину

Сорока  вістку  світом  рознесла,
що  у  болоті  знавіснілі  жаби
у  буцигарню  Бусла,  як  козла,
закрили  й  морять  голодом  нахаби.
Самі  ж  в  болото  обернули  став,
очеретинням  перекрили  воду
і  не  дають  ні  рибам,  ні  малькам
вдихнути  запах  справжньої  природи.
Лелеці  теж  накинули  аркан
і  квакчуть  безсоромно  про  свободу,
надули  щоки,  ніби  барабан,
і  очі,  як  тарілки,  в  них  на  лобі.
Болото  славлять  ті  ропухи  злі,
що  від  їх  крику  вже  попухли  вуха  -
такий  там  лемент  зняли  на  ставі,
щоб  більш  нікого  не  вдалось  послухать.
А  як  хтось  слово  хоче  лиш  сказать,
то  і  його,  як  Бусла,  -  в  буцигарню!
Ото  гидоти  розвелося,  гать!
Ще  й  з  трясовинням  дружить  капітально.
Вони  б  й  ставок  в  трясину  завели  -
та  вже  кричать  одвік  німії  риби,
а  всіх  пересадити  не  змогли.
бо  вже  і  став  почав  ставати  дибом.
Неначе  біс  вселився  у  тих  жаб:
он  Червонява  на  Ляща  напала,
за  горло  учепилася,  як  краб,
розквакалась,  щоб  риби  замовчали.
Ніяк  тим  жабам  в  тяму  не  дійде,
що  не  усім  так  у  болоті  добре,
як  поруч  річка  передзвоном  зве...
Ех,  де  ті  Бусли?  Мужні  і  хоробрі!

Отак  і  в  нас  чомусь  не  раз  в  житті,
коли  залізем  у  якесь  болото  -
шукаєм  вихід  десь  в  трясовині,
а  не  пірнаєм  в  життєдайну  воду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260656
Рубрика: Байка
дата надходження 20.05.2011
автор: Борода