Спіймала музу за спідницю,
-Куди?-кажу їй,-не спіши
Ніхто тебе там не чекає,
Тримай перо- сідай, пиши.
Вона так хитро посміхнулась,
Сказала:-Теж мені! Пусти!
Мо думаєш, що ти єдина-
Таких є вдосталь як і ти!
Плюють словами і друть носа,
Про "вічне" пишуть.Ха!-ДурнІ!
І дивляться на інших косо-
Поети славні теж мені!
Мене зовуть...Я що? Повія?
Одні нездари... так і знай ,
Про славу...Ба! про гроші мріють...
Ну все! Набридло! Вивільняй!
Я дам тобі таку пораду-
Щоб бачити цей дивний світ,
Себе побач!..Тоді пиши!
А я спішу. Цьом- цьом привіт!
Отямилась я вже опісля-
Вікном відкритим вітер дув,
За стінами лунала пісня
Про сон, який давно минув.
Цей випадок я не забуду
І буду довго ще рости
у малюванні... світ вивчаю.
Спасибі, музо, це все ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260745
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2011
автор: Свілана Апельсинова