Знаю, це туга говорить,
Втома дається взнаки.
Та я, безнадійно хвора,
Тобі не подам руки.
Викажуть відчай вилиці,
Стесані лезами днів...
Скільки ж її лишилося,
Рими, що ти не схотів?
Скільки ж його примножиться,
Болю, що ти завдав?
Бога безладні ножиці
Витнули серце з заграв...
Сяє нікчемним запитом,
Просить кінця в вогні...
Ти ж не боїшся втратити?
ні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260749
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2011
автор: Ольга Кричинська