Я довго вчилась в тебе,
Та тiнь твою я не збираюся ловить!
Я не така, що буду
Мовчки плакать любить.
Така, що буду
Любити й далi, йти!
Я не боюсь очей твоїх
Нi, не пiдступних!
I не боюсь слiв загострених, як лезо.
Люблю, як вмiю.
A як зумiю!..на вiк забуду!
Про всю мою любов
Розкаже погляд,
Палкий переповнений бажанням,
А якщо нi..!
Ти доля не моя
I не назву тебе своїм коханням!
Не бiгтиму я по зустрiчнiй
Радiсно-спонтанно.
I з вуст моїх ти не почуєш
Жодного зiзнання!
Пiду сама я по життю,
Я сильна, непокiрна,
Пiду так смiло
З усiм отим, чого у тебе
Навчитися зумiла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260791
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Саша Берест