Бал випускний. Танцюють всі навколо.
Перлини сліз змахну з засмучених очей.
Дитинство безтурботне вже ніколи
Не побіжить в блакитну далечінь.
Воно залишиться тепер у школі,
В яскравій пам’яті у нашій назавжди.
І ще не раз наберемо доволі
З його джерел цілющої води.
Вже наших мрій напружені вітрила.
Нас кличе доля, сонця променистий шлях.
Прощайте, вчителі і мити мила,
Прощай дитинство синьокрилий птах.
Минуть роки, ще більш змужнілі,
Колись, як журавлі, вернемось навесні.
А до того на повітряній хвилі,
Ми в школу завітаємо у сні.
Чарівна ніч вся в зорянім світанку.
Мати – земля плекає нас своїм теплом.
На зустріч сонцю, довго на світанку,
Як лебеді пливли ми за селом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260821
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Макаренко