Колись, можливо, я забуду, що любила,
Любила тебе віддано, на лихо.
Забуду, як любов мене манила
До тебе, милий, тихо-тихо.
Колись не буду думати про тебе,
Як думаю щодня та щохвилини.
Безхмарним стане тоді небо,
Душа моя до сонечка полине.
Колись я буд вільна, не рабиня,
А серце моє вирветься з неволі.
Та буду гордою, немов я герцогиня,
І буду жити тихо і поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260833
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Olko