Я могла б полюбити ранки, якби вони починались значно пізніше...
І чомусь здається, що мої думки трохи панки - нахабні, гамірні, зім'яті.
Ти ловиш їх очима, ставиш на потрібне місце...Нехай!Тобі ж видніше.
Я читаю улюблену Джейн Ейр і роблю у ній закладки листочками м'яти.
Слідкуй і думай, про що мовчить годинникова стрілка?
Коли ванна залита оливковою олією,
спальня вимощена непроявленою плівкою,
вікна зашторені ілюзорними мріями...
Я тоді надмірно волога, залишаю по собі мигдальні крихти.
Кидаю брудні речі на холодну підлогу з думкою,
що треба змінити колір волосся або просто підстригтись
коротко.
Ти вже два роки як не голиш бороду, рідко мене цілуєш.
Наші тіла почали розмножуватись спорами.
Ти , наче давно засохла папороть, муляєш новим взуттям,
здаєшся примітивно простим... Я все це ковтнула, вдаю, ігнорую
сплю поряд з тобою, а так хочеться спати з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260860
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Леона Вишневська