Ну що, скажи, такого є у тебе,
Чого не має в інших із людей.
Та лиш тебе мені послало небо,
Відраду днів, солодкий гріх ночей.
Ти, як сестра, коханка і дружина
В одному тілі найріднішому злилась.
Ти серед всіх земних жінок єдина
Своєю долею з моєю заплелась.
Так дай нам Бог колись у парі разом
Зробити все, що нам призначило життя,
Коли годинник нам закінчить відлік часу,
Разом злетіти в вічне майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260912
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: АНАТОЛІЙ КАЛЬЯНЕНКО