У мене немає релігії, я сповідую тільки тишу.
Жоден звук, його вібрація,крики в пустелі від огидної спеки
мене не подразнюють.Тому я ніколи тебе не залишу
пораненим в полоні жорстоких племен ацтеків.
Я сховаю тебе так, щоб ніхто не знайшов...
десь далеко в серці Мексики.
В одноіменному готелі з вивіскою на вході"цілодобова любов",
закріпивши обіцянку векселем.
Ти грабуєш чужі серця, наче елітні банки.
Одягнувши на голову панчоху,жонглюючи револьверами,
ти викликаєш нестримний потяг,паніку,
лихоманку й зовсім трохи
легкого відчаю.
Годуєш репортерів ефімерними притчами.
Газетні шпальти рясніють твоїм обличчям,
таким красивим, смачним, суничним...
Магнітні бурі протирають тебе до чорних,
озонових дір...
Я стаю однією із небезпечних,шалених фурій,
ти дивишся як я танцюю і п'єш ефір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260941
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2011
автор: Леона Вишневська