Ц́ятками зір нанесл́а ніч на небі пунктир,
Наче приблизний маршрут до притихлих квартир.
Місяць уповні, як той кишеньковий ліхтар,
Стрімко розрізує темряву чорну з-за хмар.
Промінь холодний заблимав у сонне вікно.
Світло і тінь на стіні. Чорно-біле кіно.
Кадри німі сновигають в кімнаті, де ти,
Подумки відповідь прагнеш на все віднайти.
Пильно вдивляєшся в місячне коло бліде.
Шепчеш йому: " Ти тривожиш візитом людей".
Вас розділяє час, відстань, та ще скло вікна.
А навкруги - вічний всесвіт. І ти в нім одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260956
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2011
автор: Мазур Наталя