Затремтівши хмаринкою в небі,
Заросивши пахучі луги,
Вечір тихо ховає до скрині
Всі турботи, події й думки.
Так минають і літо, і спека,
І шумливі птахів голоси,
Проживають щасливі хвилини,
Розтривожені сонцем ліси.
Кожна мить закарбована в вічність,
Розмаїття всіх подихів мрій
Струменить, та застигне навіки
У бурштиновій краплі німій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261116
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Вікторія Гончарова