***

Чомусь  повіяло  не  літнім  холодом,
Я  з  Космача  принесла  нині  дощ.
Гуде  щось  в  п’ятах  трохи  стомлених.
Цей  день  минув,  пройшов.  А  що  ж?

І  розтопився  віск  давно  зі  свічечки  –
Це  так  чудово  –  за  твоє  життя...
Я  переходила  у  брід  три  річечки
І  Рибницю,  аби  дійти  до  Космача.

Я  повернулася.  Вже  вечір  затихає,
Сопілка,  мабуть,  спить  у  мене  на  столі.
Лиш  свічечка  за  тебе  залишає
Незримий,  радісний  і  трохи  згірклий  слід.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261154
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: blyskavka