Містом крокує вітер,
Містом гуляє злива!
Вулиці граються градом,
Маршутівки гарчать…
Стрибаю, рахуючи краплі,
Збиваюсь на першій сотні…
Змагаюсь мов спринтер,
Втулююсь у проміжки неба,
Рубаю стіну парасолею…
Ні, цього більше не треба!!!
Безрезультатні , ганебні спроби…
Спроби сухою вийти з води…
Атакуюча сила тисне
Напружує м’язи і волю…
Я знову серед інших,
Серед колишніх сухих…
Ротом хапаю повітря,
Уникаючи пострілів граду,
Порпаюсь у вологому натовпі ,
Від зупинки себе відліплюю…
Автівка скандалить, плюється,
Більмами мацає простір…
Штурмують наземні риби
Амфібію на колесах…
Марю гарячим душем,
Капцями, ковдрою, чаєм…
Парасолі нанизують, мов таранину,
Спрути слиняво туляться теплі,
Вовтузиться зграя мальків…
Та я ігнорую цей збудник .
Бо я знаю як виглядаю:
Мокра спокуслива грива,
Груди мереживом оторочені,
Прозоре глибоководне вбрання,
Впадини виявляє і схили…
Я, можливо збочена…
Але тебе це чіпляє!
…Містом крокує злива,
Хвилею шалу вкриває…
і… ґудзики - білі градини,
на другому з ритму збиваюсь!!!
23.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261159
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: gala.vita