Ми сиділи з тобою навпроти,тільки я поряд,
а ти за кермом...
220V на дроті
наших з тобою
безглуздих, пустих, залитих вином розмов.
Так кортить дістатись туди нагору,
де хтось спокійний мене до себе пришиває на нитку,
ретельно, міцно, не надто швидко
й завжди дурниці говорить,коли напідпитку.
"Дайте сюди сценарій! Я відмовляюсь бути примою!"
Це не насправді, просто він ще досі марить,
а вона жує сухий папір і говорить римами.
Закінчилось пальне, вікна спітніли від сорому.
Якже ж сильно пісні кидають в минуле...
...досить вдавати близькість і прикидатись хворими!
У мене до тебе тільки дитинство, я з нього виросла,
телефонними дзвінками забула.
Ти жорстокий,самотній мім.
Я ніколи не вкину монету у саквояж від твоєї скрипки.
Мені начхати де ти і з ким.Мені ніколи не буде прикро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261199
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Леона Вишневська