прости…

прости  мене  за  цю  весну...
прости  за  сльози  на  твоїм  обличчі...
прости  за  те  що  я  залишила  тебе  одну,
коли  тобі  були  потрібні  ніжні  мої  плечі.

правду  говорять,  що  любов  сліпа!
тому  тебе  моя  кохана  полюбила,
хоч  знала,  що  любов  гріховною  була,
але  мені  було  потрібне  твоє  тіло...

а  ти  була  мов  ангел,  чистий  й  ніжний,
тому  так  легко  піддалась  моїй  спокусі.
а  я  твоє  життя  назавжди  погубила,
прошу  пробач,  та  це  було  в  моєму  дусі.

та  я  не  та  якою  ти  мене  хотіла  бачить,
жорстоко  грала  я  з  твоїми  почуттями.
не  знаю  я  чи  зможеш  ти  мене  пробачить
після  усього  того,  що  було  між  нами.

ти  вір,  любов  ще  з"явиться  в  твоїм  житті.
я  щиро  від  душі  тобі  цього  бажаю.
у  світі  цьому  ми  з  тобою  не  одні
і  до  нестями  хтось,  але  не  я,  тебе  кохає...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261207
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Хрустік