Тихо вітер проклинає
Душу кам"яну мою,
Я любив і він це знає
Я згубив долю свою.
А у тебе інше щастя,
І у тебе інші сни,
Я зумів лиш залишити
На щоках вогкі сліди...
Ти у смерті не питайся
Як без мене далі йти
відпусти і не тримайся
За минулі береги...
Наші повісті не схожі,
Пий своє сухе вино,
Я звичайний перехожий,
Не герой твого кіно..!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261241
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Metrolog