ми діти інтернету й повної свободи.
давно не слухаєм порад батьків.
і не цікаві є реальні нам турботи,
важливим є лиш віртуальний світ!
я дихаю, а значить ще жива,
не добралась отрута ще до мого мозку!
але давно моє отруєне життя...
фальшивка я, "пласмасова" підробка!
вдихаю сигаретний дим, замість повітря,
ковтаю алкоголь, замість джерельної води.
належу до нового покоління...
помру я, не доживши і до двадцяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2011
автор: Хрустік