Не раз я дивом дивувався,
Коли дорослий чоловік
Подобі тесаній вклонявся,
Що з глиби каменя сам сік,
І промовляв : спаси, помилуй!
Пустому витворові рук .
Чи гончарю горщок дасть силу,
Позбавить серце скорбних мук?
Не сотвори собі кумира, -
Глаголить заповідь проста,
Нехай молитва лине щира
Ввись до воскреслого Христа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261375
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2011
автор: Рідний