Твої руки візьму у долоні,
Зразу серце частіше заб’ється.
Хоч щоденно білішають скроні,
Подих наш у єдине зіллється.
Розглядаю долоні і бачу,
Що довіку нам бути з тобою.
Ти для мене – знахідка, удача,
Я тебе називаю «судьбою».
По шляху вдвох ідемо донизу,
Але поки серця калатають.
Не вдягну я монашу одежу…
Пам’ятай, що тебе я кохаю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261380
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Віталій Назарук