Я так люблю, коли я вільна:
Душа і тіло, і слова.
Тоді живу я і не тлію,
Тоді - по справжньому жива.
Мене невидимі вітрила
Несуть у час - щаслива мить.
І відчуваю, як нестримно
Цей час рікою струменить.
Тече кудись, біжить, вирує,
Спіраль у вічність обганяє.
Немов мідняк віки карбує,
Бурани злоби зупиняє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261431
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Надія Гуржій