Я згубилась в саду кольорових ілюзій...
На алеї із снів одиноко стою...
Не закохані ми вже і навіть не друзі,
кожен вперто обрав власну стежку свою...
Повернулась сюди,щоб з коханням зустрітись,
щоб поглянути в очі самотні йому...
Я не можу життя з кимось іншим ділити,
проти тебе з собою іти на війну...
Повернуся у сад,де обсипався цвіт...
Де ходили з тобою й кохання водили...
Не забути мені журавлинний політ
і пірїнки оті,що в долоні ловили...
Але весни пройшли і ми зараз не разом,
тільки сонні алеї памятають любов...
Треба жити мені і забути образи,
і у сад кольоровий повернутися знов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261443
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Евеліна(Мирослава Марків)