Він любить її, вони мріють про сина,
В їхньому домі тепло й горять вогні,
Вона шалена, нестримна, глибока,
А він все той же – звичайний, простий.
Він любить її, більше за все на світі,
І деколи навіть пише для неї вірші,
Виходить ніяк, без рими, теми і рифми,
Але вона тішиться, вони ж так близькі.
Він любить її, майже пусту і грішну,
Коли болить, стріляє десь в животі,
Він любить її, вони мріють про сина,
Але буває, він згадує іншу...
Зі словом «Прости!»
P.S.
Ти живеш на дві картки в телефоні,
На два дзвінки, і серця, мабуть, два?
В одному зникаю я поволі,
А в іншому живе, мабуть, вона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261489
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Annika Ly