Тридцять

Утричі  старші-як  тоді  були.
Підтоптані  уже,хоча  й  не  літні:
І  на  обличчя  борозни  лягли,
І  руки  в  мозолях,а  не  тендітні.

У  когось  діти  вже  випускники,
Онуків  хтось  навчився  колисати...
Як  швидко  вміють  бігати  роки
І  як  їх,  клятих,  хочеш  наздогнати!

Спинити  одчайдушних  на  скаку.
-Вгамуйтеся...-їм  тихо  шепотіти
І  в  школу  повернутись  гомінку,
І  поцілунку  першому  радіти.

Сьогодні  тридцять,  як  іконостас,
Нас  на  молитву  юності  зібрали.
Тож  вип'єм,  однокласники,  за  нас,
Щоб  те  родинне  в  душах  не  зів'яло!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261613
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2011
автор: Терен