Ти поклади мою душу на ноти,
ти заридаєш від суму мелодій,
коли всі мелодичні звороти,
це тональності болі рапсодій.
Ти заграй, та чи зможеш ти грати?
коли пальці торкатимуть душу чужу.
коли серце тривожно стискатиме,
Коли читатимеш нотами мрію живу.
Та ти грай, запаливши свічу на роялі,
Нехай полум"я в такт запалає,
атмосфера тьмяності, жаху, печалі,
хай зі свічкою разом вмирає.
Ти мовчиш...бракує слів, мовчиш,
та не відпускаєш ти останнього акорду,
забула втіху, я не з тих,
кому потрібно жити пишно й гордо.
Ти просто будь, ти просто знай,
ти просто вір, що світло я пізнаю.
Не варта на прощання і зітхань,
душа убита...з першого удару.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261647
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2011
автор: Юлія Панкова