Сніг летить і летить,
розсипається в пил,
Сумних думок моїх
він порушує плин.
Закружляв у танку
всі печалі й незгоди,
І вже інші думки
повели хороводи.
Тихо падає сніг,
замітає печалі,
І вже хочеться лиш
йти все далі і далі.
Йти і йти навмання,
без стежок і доріг,
Все одно навкруги
нескінченнісь і сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261864
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2011
автор: Курчатко