Ти прийшов і пішов, месія.
Залишив смак вини і біль.
Я без тебе в цім світі млію.
Впаду жертвою божевіль.
Чудотворні твої сонети.
Хист найбільший, що знала я.
Поклоняюсь тобі…Та де там?
Я молюсь на твоє ім»я!
Увірвавшись в життя буденне,
Ти під корінь мій світ зрубав.
Всюдисущий, гіркий, шалений!
Найміцніший як сталі сплав!
І кохав так відверто, ніжно,
Вперше щиро і назавжди.
Тільки я - лиш людина грішна
За тобою не стала йти.
Бо б тоді не була собою,
Як сама б не творила строфи
І рукою своєю злою
Підвела тебе до Голгофи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261880
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.05.2011
автор: Саша Кіткотенко