Не боюсь впускати
твої руки
до мого світу.
зриваю пломби з серця
для Рітріту
вдвох.
дивуюсь і мовчки
вдивляюсь
в рядки Нового Завіту
нас
на Твому обличчі.
Якби я вміла
давати хоч крихту
такої любові,
яку отримую
від Тебе,
До якої вже
зовсім звикла.
Виписує спокій
пухнасте перо.
Апостол. Петро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2011
автор: Harmonika