Буття

Стихнуть  голоси  і  звуки,
Довжина  мине  шляхів,
В  віковічняться  розлуки,
За  пилюкою  років.

Згасне  полум’я  сучасне,
Й  випарується  немов,
Спомин  в  пам’яті  погасне,
Про  живу  колись  любов.

Час  не  йтиме  вже  повільно,
В  вирі  бутності  подій,
Не  почуєшся  знов  вільно,
Між  похованих  надій.

Плавно  битимуть  удари,
Доки  спиняться  усе  ж,
Підготують  тілу  тари,
Не  хвилюйся  й  не  бентеж.

Звільниш  світ,  і  сам  звільнишся,
До  логічного  дійшов,
І  нікому  не  приснишся,
З  чим  до  вічності  пішов?

Станеш  попелом  назавше,
Без  якоїсь  там  ціни,
Головою  тут  наклавши,
Винний  може  й  без  вини…  
                                                                                                             13  травня  2007

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261994
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2011
автор: dan1chyk