Яка то сила!Погляд крадькома,
Одна усмішка і душа проснулась!
І знову сонце світить і нема
Гірких снігів розчарувань минулих.
Солодкий вітер юності спянив,
Очей загадка вабила впізнати.
Шептала ти переспівом весни,
Квітневим цвітом сипала слова ти.
А потім все це зникло в інший світ.
Каданс, світанок і сумна реальність…
Зітреться й з памяті, обтрусить хтось той цвіт
І лиш жалі залишаться печальні…
10.05.2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2011
автор: тарпик