Прощай

Так  неухильно,  хоч  повільно,
Втопився  травень  у  журбі.
Боюсь  промовити  тобі:
-  Прощай,  -  хоч  як  це  божевільно…

У  серці  -  росяні  світанки,
цілунки  ніжні  на  вустах
і  щастя  білокрилий  птах,
що  прилітав  у  наші  ранки.

Там  нині  -  смуток  і  зневіра,
а  де  буяло  рук  тепло  -
зело  духмяне  відцвіло,
а  синє  небо  стало  сірим…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262011
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2011
автор: Анна Вейн