Не чіпай минулого руками,
Не коли знов вістрячком пера,
Бо каміння, порозкидане роками,
Позбирати вже прийшла пора.
Не тримай його - смугасту зебру
З поєднанням світлих й темних смуг,
Засівай майбутню ниву щедро.
І прости того, хто вже не друг.
Бо внесе майбутнє корективи.
Аж напрочуд дивні й не схожі
Із сторінками прадавнього архіву,
Що спочив у історичній ложі.
Дріб’язкове стане недоречним,
Застаріле буде непотрібним.
До минулого вклонися дуже гречно.
Відпусти й не згадуй принагідно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262128
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2011
автор: Тамара Шкіндер