Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.
Рядки нестримно на папері
Ведуть розгнуздану війну.
Хотілось, щоб глухий почув ,
Та лиш фантом його безсилий -
Аморфний знак душі без тіла
Не розумів, про що кричу…
Я зогляділась – крил нема.
Та як хотілось полетіти,
Здійнятись птахом понад світом.
Чому ж попереду - стіна?
Не розтрощити ту стіну
І не знайти ніколи двері...
Думки залишу на папері
Про цю історію сумну.
З корінням вириваю дні,
Де розуміння не бувало.
Якби ж тоді була я знала ,
Які гнилі лишаться пні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262206
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2011
автор: Тамара Шкіндер