Чимдуж вперед, секунди на рахунку,
Пульсує кров, несе адреналін.
Немає більше в хащі порятунку,
Ніж рухи вкрай знесилених колін.
А звір наздоганяє хижим ревом,
Слиною залиша зигзагом слід.
Тікає по стежині, по деревам,
На очі ллє солоний жаркий піт.
Та він біжить, спинитися – померти.
Шмагають на ходу товсті гілки.
Не зна, куди прямує так уперто,
Бо аромат життя такий палкий!
Лиш горизонт псувала клята прірва,
А може то обставин добрий збіг.
Це прірва, а не звір життя відірве,
Зупинить цей смертельно довгий біг!
Стрибнув…
Розплющив очі. Замість неба
Хижак оскалом в метрі майорить.
Гілляка чомсь росла не там, де треба,
Так вдало опинилася в цю мить!
Внизу лиш водоспади і каміння,
Вгорі лютує звір і рветься ниц.
Надвечір охолонуло проміння
І освітило ягоди суниць.
Знесилений, в безпеці та у пастці,
З усмішкою на грона покосив.
Відчувши волю й легкість, мов у казці
Простягши руку, ягоди вкусив.
Короткий зміст викладеної повісті в оригіналі:
Чоловік біжить по пустелі, а за ним женеться тигр.
Добігає він до прірви і починає опускатися по ліані донизу.
Раптом бачить внизу такого самого звіра.
Він зупиняється посередині.
Тут з нірки виповзають дві мишки (чорна і біла ) і починають гризти
рятівну гілку. Раптом чоловік бачить ягоду. Дотягується до неї.
Зриває, з'їдає і виголошує: Боже, яка вона смачна.
Доволі цікавим є її тлумачення:
Тигр вгорі - наше МИНУЛЕ;
Тигр внизу - наше МАЙБУТНЄ;
Дві мишки - НІЧ І ДЕНЬ;
Ліана - наше ЖИТТЯ;
Солодка ягода - ВМІННЯ ПЕРЕБУВАТИ ТУТ І ЗАРАЗ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262269
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2011
автор: Софія Соловей