Я перед тобою, наче
в путах,
Ти мене без жалю,
без провини…
Ріжеш гострим словом
десь у грудях,
Сонце моє топиш в
баговинні…
Там, де вітер
гори колихає,
Кров пролило
втомлене Тбілісі…
Я, тебе вдихнувши,
помираю,
Ти – у безкінечній,
щирій втісі…
Небо твоє
плавиться від жару,
Ніч волає в очі
божевільно….
Може, ми з тобою яничари?
Вкрадені, щоб ЇМ
зробилось вільно…
Щоб востаннє
плоть твою вдихнути,
Пальцями шукати чорні
вії –
Здатна, Боже
правий, поміж рути
Сни твої плекати
без надії…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262287
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2011
автор: Darka Lystopad