але ж раніше я могла передбачити все
і загадати бажання
до того, як упаде і розіб'ється зірка
чому ж зараз
ніч із звичного мерехтливого куполу
перетворилася на безодню
ти кажеш
він каже
їдь додому
там над головою не буде неба
відпочинь, назавтра сонце розіб'є твої плани
де ж вам, любі мої, зрозуміти
що життя моє належить цій землі менше
аніж отому уламку загиблої зірки
що приземлився у якихось двохстах метрів
у якійсь вічності
від мене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262340
Рубрика: Верлібр
дата надходження 29.05.2011
автор: Деміен Вінсачі