Все відомо давно...це не може минути безслідно,
Все відомо давно і змінити не вдасться нажаль.
Та заплутались ми у буденності цій вірогідно.
Коли віримо в те, що торкається наших бажань.
Ти довірилась снам і наївно торкалася долі,
Я ж повірив тобі і забув про реальність німу.
Ми з тобою разом, але це лиш всього мимоволі,
Ми з тобою на «Ти», але в світі твоїм не живу.
Ти не чуєш мене, але досить того, що ти знаєш,
Як ніхто я б зберіг наш вогонь, що живе у серцях.
Все скінчилось нажаль. Не мене ти уже виглядаєш…
Скільки болю в душі і як мало його у словах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262356
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2011
автор: Endy