а давай залишемо все і поїдемо
звідси де
відстань між нами буде нульова
чимдуж утечемо від усіх
ми ж вільні
це як на вістрі ножа
водити губами і жаль
буде тих хто сидітиме по
той бік екрану
у них не залишилось жодного вибору
тільки цей серіал
ніщо інше крім цього життя
нам для щастя багато
не треба
я для тебе
ти для мене
живемо вже знов
як все по-дитячому просто і
простір не бачив ще таких
ніжних долонь
як твої - вони особливі
ти щаслива і
радію вже я
нам монтують нове життя
уже без фотошопу
і фальші із присмаком сліз
тільки жаль що весна
закінчилась так трагічно
і зовсім ліниво
як злива що зігнала посуху
послухай мене
послухай як серце вдихає повітря
послухай це дуже важливо
і кров перетікає вже швидше по жилах
нова серія
новий день
hаppy end.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262685
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2011
автор: Роман Штігер