Холодна постіль, чуже тепло,
Тягар чужого болю на плечах.
З долонь чужих я п’ю гірке зело,
Чужу любов читаю у очах,
Чужих мені - неприйнятий дарунок.
І не загоїть рани поцілунок
Чужих гарячих вуст.
Чужі обійми - зимно, пусто,
Чужих відлуння кроків - дисонанс.
Холодна осінь, срібно-сіро
Дощить моя самотняя душа.
Пожовклим падаю під ноги
Тихо листям тобі, для кого
Я тепер чужа…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262819
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2011
автор: осінній вітер