Коли капає крапля остання…

У  сонячній  залі,  що  близько  до  світла,
Збиралися  Музи  митців,  непомітно.
І  поміж  собою,  за  горнятком  кави,
Ділилися  досвідом,  словом,  думками…

Туди  ж  прилітали  думки  музикантів,
Поетів,  художників,  інших  талантів…
І  у  енергійному  чистім  просторі
Збирали  до  купи  надкушені  твори.

Збирали  до  купи  надірвані  душі,
Зшивали  усе,  що  порвали  байдужі,
Нахаби  і  навіть  колеги,  зухвалі…
Ще  й  дух  наближали  до  міцності  сталі…

Робилося,  дійсно  у  світі  чистіше!
Нажаль,  я  не  знав,  про  це  диво  раніше.
Тепер,  коли  капає  крапля  остання  –
Звертаюсь  до  творчості  і  до  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262852
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2011
автор: Віктор Нагорний