Мій ревізор душі заплутався у числах,
Замальовував картини Пікасо.
І по щоці стікало порване намисто,
Душі моєї спрагле джерело.
Незрозумілі кадри літа й загорілі дітлахи.
Від спраи умирали сонячні птахи.
Сплітали вирій й відлітали в даль,
Залишивши в моїх очах чорну вуаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262900
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2011
автор: Fobia