У вiдчуженнi..... Хатинка.
.
Валерий Гребенюк
.
У відчуженні версти* знедолі:
На околицi краю свiтiв...
Стара хата, немов у неволі:
У відлунні минулих часiв.
.
Щиро віддана давнім повір'ям,
Все, ще марить гулянням села...
Хiть* старої, ще вiддана мрiям--
Хоч би стiльки, годити змогла.
.
З саману* i розбитим вiконцем,
З перекошеним ганком старим!
Вже покинута долею зовсiм--
У чеканнi завмерла свoїм...
.
-- Ти розкриєш свої таємницi?
Де господар, твiй бог та суддя?..
Не частуєш гостей у свiтлицi...
Де ховаєш, ти власнi пуття*?..
.
У зажурi старенька хатина,
Та самотнi чим далi роки!..
Закривається хмизовим тином--
Та не ходжена стежка нiким!..
.
Відчайдушно чекаєш з покосів...
Не збагнеш чом полишена тут...
Твій хазяїн тепер на погостi--
Не розiрвеш самотностi пут!..
.
А хатинка чекає весiлля,
Щиро вірить в казкові дива...
Та навколо недолі свавілля
І журлива безвихідь сама!
.
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации
№21105051260
* верста -- міра довжени (1066,8м.)
* хіть -- прагнення (стремление)
* саман -- саморобна цегла
* пуття [путь] -- сутність (предназначение)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262919
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2011
автор: Валерий Гребенюк