Вітер в полі, гне тополі,
Наздогнав він мимоволі:
І кущі, і воду в річці,
І травичку на узбіччі.
Вітер в небі, мов та леді,
Чиї жести такі чемні.
За хмаринку ухопився,
І не може відчепиться.
Вітер сильний часом дивний,
То жене кудись у вирій,
То приносить щось нам звідти.
З тих країв, і навіть з інших.
Вітер теплий і духмяний,
Назбирав 100 ароматів:
З лісу, з поля, навіть з річки
І розклеїв наче стрічки.
Вітер милий, віднеси нас,
Там де не тікатиме час.
Там де будем жити вічно,
Не питай мене навіщо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262941
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2011
автор: Швабчук (Schwabchuk)