автор: Лана Саянська "Зрозумій"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190129
Сніги, за вітром, сніги ... Такі яблуневі!
Хуртовина весни і білі замети розмаю,
Ловить нас у сплетений з променів невід
Вранішнє сонце і кидає до зеленого раю.
Травень за вітром, по зеленому зеленню шрами,
Круговерть сподівань і мандруючих років у вічність,
Манівцями порослими рутою і споришами
Нас весна покидає, залишає тюльпанову ніжність.
Я не хочу у літо, бо мене там ніхто не чекає,
Я не хочу, щоб білі свічки на каштанах погасли,
Бачиш так влаштована я , і травень не знає,-
У долоні збираю пилок швидкоплинного щастя.
Я збудую вітряк, я примушу його крутитись,
За вітрами моїх незбагненних , хвилинних хотінь,
Я вблагаю весну,неодмінно, в мені розчинитись,
Зрозумій, я не я, а весни пелюсткова тінь...
Перевод... Ты пойми...
Снега,.. всё снега на ветру. Облетает наш сад.
от яблони цвета заносы,.. метели весны всё играя,
поймают в сплетенный из солнечных лучиков невод,
И солнце всходящее нас вбросит в чертоги зелёного рая .
Но май улетит за ветрами и по зелени шрамы.
Надежд круговерть и годов, шагающих в вечность
по окольным, заросшим быльём и травою дорогам.
Нас весна покидает, оставляя тюльпанов холёную нежность...
Мне не хочется в лето, меня там не ждут и не ждали,...
Не хочу, чтобы белые свечи каштанов угасли
Видишь, так устроена я. И май это знает, -
В ладони свои соберу всю пыльцу быстротечного счастья.
Я построю ветряк, и заставлю вращаться
с ветрами моими минутных и дерзких желаний.
Умоляя весну, непременно во мне раствориться.
Я, - не я,.. а весны лепестковая тень.. Ты пойми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262943
Рубрика: Лирика
дата надходження 02.06.2011
автор: LaurA